Захист житлових прав неповнолітніх

Права дитини на житлоплощу

Житлові права дітей закріплені в кількох нормативно-правових актах, включаючи головний закон країни – Конституцію. У всі вони визнають дітей самостійними суб'єктами права, які перебувають під захистом закону.

Але при цьому дитина повинна проживати разом з батьками або іншими законними опікунами за місцем їх офіційної реєстрації або фактичного перебування.

Права неповнолітніх, які не є власниками житлового приміщення

Коли в родині народжується маля, подружжя зобов'язане оформити на нього всі необхідні папери. Сюди включається реєстрація за місцем проживання. На всі дії батькам дається 30 днів. Згідно із законом, діти до 14 років повинні жити разом з батьками. Це обов'язкове правило тому реєстрація дитини у батьків проводиться за особливим порядком.

Якщо мати та батько не володіють квартирою, в якій вони живуть, але прописані в ній, то при реєстрації новонародженого їм не потрібно отримувати згоди власника житлоплощі та інших осіб що там проживають. Навіть зміна господаря квартири, куди оформили малюка, не відніме у нього права проживання за місцем реєстрації батьків. Воно зберігається до тих пір, поки дитина не стане повнолітнім.

Однак при певних обставинах суд може визнати неповнолітнього мешканця таким, що втратив право користування квартирою та зняти його з реєстраційного обліку.

Права неповнолітніх дітей на житло можуть бути анульовані, якщо:

дитина не проживає в цій квартирі протягом року;

батьки не оплачують послуги ЖКГ;

у матері або батька є можливість зареєструвати дитину за іншою адресою.

При наявності цих умов зняти неповнолітнього з реєстрації за місцем проживання цілком можливо. Для цього власнику квартири потрібно подати судовий позов для усунення обтяження своєї нерухомості.

Права неповнолітніх власників житла

Дитина може володіти як цілої квартири, так її частиною. Підстави виникнення такого права власності загальні – такі ж, як у дорослих дієздатних громадян.

Всі неповнолітні власники житлових приміщень мають такі права та обов'язки:

жити у своїй квартирі та користуватися усім майном, яке там є;

використовувати приміщення на свій розсуд;

забезпечувати збереження речей та житла.

Отримати права на нерухомість дитина може за допомогою:

участі в приватизації житлоплощі;

отримання нерухомості за договором дарування або в спадщину;

участі в обміні або купівлі-продажу квартири.

Закон визначає порядок оформлення угод з відчуження нерухомості, що належить дітям. До таких угод відносяться:

продаж квартири або її частки;

відмова від спадкового майна;

надання нерухомого об'єкта в заставу;

відмова від участі в приватизації житлоплощі;

відмова від переважного права купівлі.

Будь-які дії, в результаті яких відбувається зменшення майна дитини, повинні в обов'язковому порядку схвалюватися опікою.

Права дитини на житло в разі розлучення батьків

Якщо подружжя мають намір розірвати шлюб та розділити квартиру, діти в цьому процесі не беруть участь. Іншими словами, житло ділиться тільки на дві частини – між колишніми чоловіком та дружиною. Але варто врахувати один нюанс. Як би не була поділена житлоплоща, якщо дитина там прописана, вона має право проживати в ній до 18 років.

Законодавство оберігає та захищає майнові права своїх маленьких громадян, тому що кожна дитина повинна рости та розвиватися в нормальних умовах. Якщо неповнолітній прописаний у квартирі, але не є її власником, до 18 років він має повне право там жити. Крім цього, кожна дитина може мати житло або його частину у власності.